Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартівник

Вартівник, -ка, м. Сторожъ, караульный, часовой, конвойный. Він був.... економом в с. Л. і вечером пішов на тік подивитись, чи є вартівники. Драг. 58. То певне добрий пройдисвіт, що аж два вартівники з ним ідуть. Камен. у. Ум. вартівничок, вартівниченько. Суть бо в мене два вартівниченьки, будуть вартувати мої кониченьки. Pauli. Cм. вартник, вартовий, вартовик, вартовничий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТІВНИК"
Вошкопрудка и вошопрудка, -ки, ж. Вшивица.
Горихвіст, -хвоста́, м. Птица. Lusciola phaenicurus (и tithys). Вх. Пч. II. 12.
Зідра́ти, здеру, -ре́ш, гл. = здерти.
Квітень, -тня, м. Апрѣль. Коли на Мартина (14 квітня) буде хороша година, то буде хороше на людей і на урожай. Ном. № 431.
Огород, -да, м. Огородъ. Високії огороди, — капуста не родить. Чуб. V. 147. Ум. огоро́дець. Cм. горо́д.
Покраденці, покрадці, покрадьки, нар. Украдкой, тайкомъ.
Поморити, -рю́, -риш, гл. Утомить (многихъ).
Порозшматовувати, -вую, -єш, гл. Разорвать на куски (во множествѣ).
Проциндрювати, -рюю, -єш, сов. в. проци́ндрити, -рю, -риш, гл. Проматывать, промотать, спустить. Грошей вчора він проциндрив шось не трохи. А.-Арт. (О. 1861. III).
Чапуга, -ги, ж. Раст. Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. I. 115. Cм. чаполоть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.