Буркування, -ня, с.
1) Мощеніе камнемъ.
2) Воркованье.
Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Ум. бурлаченько. бурлачок.
Глиб, -бу, м. Глубина, глубь. Кинулась на самий глиб. Велика риба на глибу ходить. Піймати чорного линка з глибу.
Ґлейт, -ту, м. 1) = Полива. 2) Глазированный горшокъ.
Спотиньга нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Це така собака, що спотиньга рве. Усе спотиньга і потягну що небудь.
Стараскатися, -каюся, -єшся, гл. Слѣзть, стащиться. Стараскались піп і попадя з горища.
Супротивитися, -влюся, -вишся, гл. Сердиться, враждовать. Зять на мене та й не дивиться, зять на мене супротивиться.
Те-те-те, меж., выражающее удовольствіе и удивленіе. Те-те-те! — скрикнув сатана, вискалившись, — спасибі тобі Фарналію за твою вигадку.
Тутейшний, -а, -е. = тутешній. Свашеньки тутейшнії.
Штучний, -а, -е. 1) Искусный. Штучне, геніальне обмилювання столичного балу. 2) Замысловатый. І де ті в Господа взялись усякі штучнії їства. 3) Искусственный. Вчені люде вигадали такі штучні шкла, що, дивлячись через них, можна бачити, що хто робить за дві милі.
