Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартівник

Вартівник, -ка, м. Сторожъ, караульный, часовой, конвойный. Він був.... економом в с. Л. і вечером пішов на тік подивитись, чи є вартівники. Драг. 58. То певне добрий пройдисвіт, що аж два вартівники з ним ідуть. Камен. у. Ум. вартівничок, вартівниченько. Суть бо в мене два вартівниченьки, будуть вартувати мої кониченьки. Pauli. Cм. вартник, вартовий, вартовик, вартовничий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТІВНИК"
Дари́ти, -рю́, -риш, гл. = Дарувати 1 и 2.
За́мужжю нар. Замужемъ. Се вже я вдруге замужжю. Г. Барв. 433.
Нарозмовля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Наговориться. З ким люблюся, то й не наговорюся, з ким кохаюсь, то й не нарозмовляюсь. Грин. III. 387.
Павіко, -ка, с. Вѣко глаза. Вх. Лем. 445.
Позскакувати, -куємо, -єте, гл. То-же, что и зскочити, но о многихъ. Позскакували як опечені. Харьк. у.
Понакришувати, -шую, -єш, гл. Накрошить.
Пораздратовувати, -вую, -єш, гл. Раздражить (многихъ).
Прокрадатися, -да́юся, -єшся, сов. в. прокрастися, -дуся, -дешся, гл. 1) Ловиться, пойматься на воровствѣ, прокрасться. Крав, крав, але ж і прокрався. Подольск. г. Слюсарь прокрався, а коваля покарали. Ком. Пp. № 157. 2) Прокрадываться, прокрасться. пройти тайкомъ. Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох. Шевч. 189.
Скітити, -чу, -тиш, гл. Расточить, потратить. Угор.
Шухля, -лі, ж. Лихорадка. Влад.-Волынск. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.