Доле́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. доле́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Долеживаться, долежаться. Долежалась таки торбина, настала й їй щасливая година: хазяїн взяв, повнісіньку червінцями й напхав. 2) Дозрѣвать, дозрѣть отъ лежанія на солнцѣ, будучи уже сорваннымъ (о яблокахъ, грушахъ).
Завиття́, -тя́, с. 1) Женская повязка, имѣющая видъ полотенца, обматываемаго вокругъ головы и шеи. Якась жінка у завиттю прийшла. 2) = завертка і. .
Запну́ти, -ся. Cм. запина́ти, -ся.
Землепи́сний, -а, -е. Географическій.
Кабіж, -жу, м. = шкода 1. Він став і стереже, щоб іще кабіжу не наробили.
Напарубкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пробыть долго парнемъ.
Осмалити, -ся. Cм. осмалювати, -ся.
Побідити Cм. побіждати.
Самосуд, -ду, м. Самосудъ. Народнього самосуду герої. Крівавий самосуд.
Удерти, -ся. Cм. удирати, -ся. Удесяте, нар. Въ десятый разъ.
