Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вевюрка

Вевюрка, -ки, ж. Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕВЮРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕВЮРКА"
Ду́рність, -ности, ж. Глупость. А все то дурність робе. Камен. у. Молодість — буйність, а буйність — дурність. Ном. № 8717.
Заїда́ння, -ня, с. 1) Заѣданіе (чѣмъ). 2) Заѣданіе, загрызеніе (кого). 3) Погубленіе (кого). 4) Захватываніе (чужого добра). К. ЦН. 243.
Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго. Вас. 158.
Плуг, -га, м. 1) Плугъ. Чуб. VII. 398. Бодай воли живі були, а плуг поламався. Мет. 6. 2) плуг волів. Количество воловъ, запрягаемое въ плугъ. Купи собі ще дві пари волів, щоб було до плуга. КС. 1882. X. 186. Ум. плужок. Маркев. 49.
Пляха, -хи, ж. Бутыль, большая бутылка. Таз у сінях мене нагнав з пляхою превеликою: «Випий чарку, випий!» Г. Барв. 93.
Подюґати, -ґаю, -єш, гл. Поковырять, потыкать. Бог узяв і сотворив Адама з глини і десь там до чогось припер. Али він (чорт), пек му, прибіг, увидів і подюґав пальцьом. І днесь черес тото на чоловіці віспа. Гн. І. 6.
Поліняка, -ки, ж. = поліно. Він поліняку дров... приніс Г. Барв. 98.
Понадбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать часть (во множествѣ). Понадбірай картоплі з мішків, а то такі повні, що й не зав'яжеш. Харьк. у.
Пукнястий, -а, -е. = пукатий. Оця чашечка хоть нижча, за те в неї боки пукнясті, то вона ще більша за ту. Волын. г.
Убезвічити, -чу, -чиш, гл. = обезвічити. Вх. Зн. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕВЮРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.