Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варунок

Варунок, -нку, м. Боль живота, вѣтры. Мнж. 177. Я хоч що їм, то мені ніякого варунку нема, не так, як буває иншим. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРУНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРУНОК"
Виголоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. виголодатися, -даюся, -єшся, гл. Дѣлаться голоднымъ, проголодаться. Виголожуйся ще, — тоді їсти дам. Конст. у. Він і ті поїв, бо, звісно, виголодавсь добре. Рудч. Ск. II. 19.
Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Наробля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. нароби́тися, -блюся, -бишся, гл. 1) Нарабатываться, наработаться, устать работая. З рук наробитись, з ніг находитись. Ном. № 4560. Хоч як за день наробишся, а вечір прийде, — кортить на вулицю. 2) О выдѣлываемой кожѣ: утолщаться, утолститься отъ долгаго лежанія въ зольномъ чану. Вас. 158.
Нарої́ти, -рою, -їш, гл. Нароить, навести молодыхъ роевъ. Нароїть роїв. К. ПС. 113.
Оргія, -гії, ж. Оргія. Мерзений Рим з Нероном в паскудних оргіях конав. Шевч. ІІ. 170.
Підсубійник, -ка, м. Подливная мельница. Левч. 70.
Позострічати, -ча́ю, -єш, гл. = позострівати.
Похвилювати, -люю, -єш, гл. Поволновать.
Рокове, -вого, с. Годичный сборъ, собираемый съ прихожанъ священникомъ. Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове. Ном. № 217.
Черпітиха, -хи, ж. = черпіта. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРУНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.