слабий

Слабий, -а, -е. Больной. На ліжку лежала слаба. Левиц. Пов. 288. Дитина у його дуже слаба, мабуть умре. Канев. у. Батько слабий лежить. Канев. у., Ум. слабенький, слабе́сенький.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 148.

Випадкові слова

Соя, со́ї, ж. пт. Соя, Corvus glandarius. Ном. № 14029. Вх. Пч. IІ. 10.

повністю...

Розштовхати Cм. розштовхувати.

повністю...

Спрежа, спрежду, нар. Прежде, въ прежнее время. Чом тепер не так, як, спрежа було? О. 1861. XI. Св. 62. Ні, козаче, вона каже, то спрежду бувало. О. 1862. VIII. 56.

повністю...