Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скудота

Скудота, -ти, ж. Скудность.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУДОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУДОТА"
Закато́ваний, -а, -е. 1) Замученный истязаніями, пытками. 2) Неуступчивый, упрямый. Він закатований та упертий. Левиц. Пов. 106.
Нахопити, -ся. Cм. нахопляти, -ся.
Ненажера, -ри и ненаже́ря, -рі, об. Обжора, ненасытный человѣкъ. Мир. ХРВ. 9. Оттой ненажеря, скільки йому не дай, — нікому не зоставить (усе поїсть). Новомосков. у.
Обушник, -ка, м. Кузнечный молоть.
Перелізти Cм. перелазити.
Розворушити, -ся. Cм. розворушувати, -ся.
Сіяти 2, -яю, -єш, гл. = сяти. На горі церковця сіяла, там дівчина з козаком шлюб брала. Чуб. V. 78.
Сповна нар. 1) Вполнѣ. 2) не спо́вна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Його жінка не сповна розуму. Рудч. Ск. І. 187.
Угодливий, уго́дний. Cм. угоден.
Чорноталь, -лю, м. = чорнолоз. ЗЮЗО. I. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУДОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.