Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скудота

Скудота, -ти, ж. Скудность.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУДОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУДОТА"
Зиму́шній, -я, -є. Зимній. Вх. Уг. 241.
Кумонька, кумочка, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Лядая́кий, -а, -е. = ледаякий. На лядаякого вибий весь ліс, то все їден біс. Чуб. І. 261. Аж виходить, вибігає найменшая свість і виносить козаченькові лядаяку вість. Чуб. V. 777.
Макорже́ник, -ка, м. Коржъ съ макомъ.
Обморока, -ки, ж. = морока.
Овечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вівця. 2) Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Лем. 441.
Порошниця, -ці, ж. Пороховница. Шух. І. 230, 231.
Славити, -влю, -виш, гл. Говорить, разсказывать. МВ. ІІ. 87. Г. Барв. 8. Славили, що колись то вона і багачка була. Федьк. Чи справді він такий, як славлять? МВ. (О. 1862. III. 45). 2) Прославлять.
Стародавність, -ности, ж. Древность. Стор. II. 123.
Шкувати, шкую, -єш, гл. Объ охотничьей собакѣ: искать. Пильнуйте, бо вже пес шкує. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУДОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.