Бабухатий, -а, -е. Пузатый, брюхастый. Вх. Лем. 389.

Білолиций, -а, -е. Съ бѣлымъ лицомъ, бѣлолицый. Білолиця, кароока і станом висока. Шевч. 2) Употребл. какъ эпитетъ къ слову мѣсяцъ, замѣняя его. Світить білолиций на всю Україну. Шевч. Ум. білолиценький.

Мо́жній, -я, -є. = можливий. Нечожня річ... сталася можньою. К. ХП. 17.

Обчество, -ва, с. Общество, мiръ. (Васильк. у.).

Пріч нар. = геть. Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч. Грин. III. 362.

Стебочка, -ки, ж. Ум. отъ стебка.

Трісь меж., выражающее трескъ, лопаніе. Хоч трісь, а пнись. Ном. № 14218.

Хихи меж., выражающее смѣхъ, хихи! Я з хлопцями хихи, хихи! Н. п. Ой ти старий: кахи, кахи! я молода хихи, хихи! Маркев. 45.

Хрест, -та, м. 1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Шевч. 207. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. МВ. І. 65. хресто́м благословити. Осѣнить крестомъ. хреста покладати. Креститься, осѣнять себя крестомъ. у хрест увести. Окрестить. Ном. № 9501. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. Чуб. V. 467. у хрест увійти. Окреститься, быть окрещеннымъ. ХС. ІІІ. 52. 2) Также и мн. хрести. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці. Сим. 204. 3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести. К. ЧР. 167. 4) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 192, на вышивкѣ. Чуб. VII. 427. 5) Одно изъ созвѣздій. Чуб. І. 14. Раст. 6) — петрі́в. Lathraea squamaria L. ЗЮЗО. І. 126. 7) — собачий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скласти на собачий хрест. Кіевск. у. 8) мв. Трефи (въ картахъ). 9) мн. = хрестини. Мил. 22. Ум. хрестик, хрестичок, хре́щик.

Щавельний, -а, -е. Щавелевый, щавельный. Желех.