Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скулка

Скулка, -ки, ж. Ум. отъ скула.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУЛКА"
Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить. О. 1862. II. 58.
Ґа́в'ячий, -а, -е. . = Гавин.
Згу́ста нар. Въ выраж. Зчаста-згуста. Часто. Вх. Зн. 22.
Злосливий, -а, -е. = злісливий. Герод злосливий. Kolb. І. 90.
Оподаль нар. Вдали.
Падальник, -ка, м. = падалець. Вх. Пч. II. 16.
Роздумати, -ся. Cм. роздумувати, -ся.  
Роскурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роскури́тися, -рюся, -ришся, гл. 1) Раскуриваться, раскуриться. 2) Сильно дымить.
Тисина, -ни, ж. 1) Тисовое дерево. Гол. II. 60. 2) Раст. Lycopodium complanatum L. Вх. Пч. II. 33.
Филь, -лю, м. 1) Родъ, фамилія. З того филю. Вх. Зн. 75. 2) Порода. Така филь у тих овец: всі білохвості. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.