Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скупляти

Скупляти, -ля́ю, -єш, гл. = скуповувати. Риболовні скупляти. О. 1862. VIII.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУПЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУПЛЯТИ"
́Євза, -зи, ж. Въ заговорѣ: лихарадка. На золотому мосту три євзи. — Куди ж ви йдете? — На мир хрещений.... сипать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить. Мил. М. 64.
Мітли́ще, -ща, с. Древко для метлы.
Невзадовзі нар. Въ не продолжительномъ времени.
Невмірака, -ки, ж. Безсмертный; неумирающій. О. 1862. І. 19. Забули й лицарів тих невмірак, що ворогів козацьких дивували, по дев'ять раз із мертвих уставали. К. Дз. 33.
Опороти, -рю, -риш, гл. 1) Распороть. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину. 2) Ударить сильно. Чоловік як опоре його кийком. Грин. І. 42.
Піддрочка, -ки, ж. Подзадориваніе. піддро́чку да́ти. Подзадорить.
Побрести, -бреду́, -де́ш, гл. 1) Пойти въ бродъ. Побреду я по кісточки, щоб любили невісточки. Ном. Хоч побреду через воду, да до свого роду. Чуб. V. 460. 2) Побрести. Вона подумала: мабуть мій бичок додому побрів. Рудч. Ск. II. 14.
Побурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать. Ні, в мене свекруха не зла. Часом побурчить трохи, а не лає. Харьк.
Прибірати, -ра́ю, -єш, сов. в. прибрати, -беру, -реш, гл. 1) Убирать, убрать, прибирать, прибрать, привести въ порядокъ; принимать, принять. Прийшовши, знайде (домівку) виметену й прибрану. Єв. Л. XI. 25. А в дівчини одна хата, та й та не прибрата. Грин. III. 250. 2) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить. Чуб. V. 733. Дівчата гарні, усі прибрані. Кв. Прибери пень, то й пень покращає. Г. Барв. 414. 3) Брать, взять. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20. до рук прибрати. Прибрать къ рукамъ, захватить. 4) Подбирать, подобрать, выбрать то, что подходить въ пору, въ мѣру. Не прибере Харитина невістки до душі. Грин. ІІІ. 76. Не прибере нічого він собі купить за тиї гроші. Грин. II. 191. У тому то селі родивсь наш Г. Ф. Квітка і по сьому то селу прибрав собі надане ім'я Основ'яненко. К. Гр. Кв. 6. нічого не прибрав більш їй одмовити. — Ничего больше не нашелся ей отвѣтить. МВ. О. 1862. І. 73)розуму, ума, спосіб, способу. Находить, найти способъ, додуматься, выдумать. А отаман чумацький, Товстуха, собі ума прибірає, що йому робить. ЗОЮР. І. 76. Прибрали мок способу літати по воздусі. Дещо. Стали ляхи способ прибірати. АД. II. 113. син прибраний. Пріемный сынъ. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний, а жид хрещений, то все непевні. Ном. № 8101. 5) Съѣдать, съѣсть, поѣдать. Нічого не робить, а все прибірає, що подадуть на стіл. Г. Барв. 507. Наїдків, напитків понастановлювала... А панночка усе прибіра, наче той горобець, хутенько й чистенько. МВ. (О. 1862. III. 36).
Хижо нар. Хищно. Поглядали на Лесю так хижо, як вовки на ягницю. К. ЧР. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУПЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.