Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скуса

Скуса, -си, ж. Коклюшъ. Вх. Зн. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУСА"
Бересклет, -ту, м. Раст. Evonimus verruscous Scop. ЗЮЗО. І. 123.
Галайкуватий, -а, -е. Крикливый, болтливый. Желех.
Ми́гавка, -ки, ж. 1) Миганіе. 2) Мельканіе.
Нестерпучий, -а, -е. Нестерпимый.
Подоварюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Довариться (во множествѣ).
Померзти, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Рик, -ку, м. 1) Рычаніе. 2) Ревъ (вола, коровы). Г. Барв. 245. на воловий рик. Пространство, на которомъ слышенъ ревъ вола. Ном. № 7747. Могила од могили на воловий рик.
Сікарня, -ні, ж. Доска, на которой рубятъ котлеты. Черниг.
Ущикнути, -ну, -неш, гл. Ущемить, прищемить. Дверьми вщипнув. Мнж. 177.
Цуп! меж. Цапъ! Цуп-луп та й в кишеню. Ном. № 11065.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.