Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слабіти

Слабіти, -бію, -єш, гл. = слабувати. На очі слабів. КС. 1884. VIII. 720.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАБІТИ"
Бабиць, -ця, м. Раст. Alissum incanum. Лв. 96.
Ди́ба нар. Дыбомъ. Як скочить Лев — аж диба стала грива. Гліб. 21.
Ду́па, -пи, ж. Задница. Вх. Уг. 237. Хорошенько в три берези по дупах затинайте. ЗОЮР. І. 320. Ум. ду́пка.
Ли́стячко, -ка, с. соб. Ум. отъ листя.
Мерзи́ти, -зить, гл. безл. Возбуждать отвращеніе, омерзеніе.
Моско́вщина, -ни, ж. 1) = московство. Московщина вкупі з францущиною прибивали його (українське слово) к землі. К. ХП. 16. 2) Московщина. Cм. москівщина.
Перепередити, -джу, -диш, гл. = випередити. І біса перепередили. Федьк. I. 18.
Посолоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться болѣе соленымъ. Посолонів борні. Конст. у.
Упахати Cм. упахувати.
Чинбарство, -ва, с. Кожевничество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛАБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.