Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скутий

Скутий, -а, -е. Скованный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУТИЙ"
Барбос, -са, м. Кличка собаки. За хатою коло воріт забрехав барбос наче на вовка. Левиц. І. 30.
Воркін, -куна, м. = воркотун. У запічку да й воркін ворчишь. Грин. ІІІ. 99.
Де́шпіт, -поту, м. Дебошъ, скандалъ. Удався моторний на всякий дешпіт. Полт. Аби йому погуляти та поспівати, наробити дешпоту. Мир. ХРВ. 348.
Збавле́ння, -ня, с. 1) Лишеніе. 2) Избавленіе. Трудиться до крівавого поту за збавлення своїх безмірних гріхів. Стор. МПр. 166.
Призвичаюватися, -чаююся, -єшся, сов. в. призвичаїтися, -чаюся, -їшся, гл. Привыкать, привыкнуть. До того, бач, треба призвичаїтись. Левиц. І. 108.  
Ростужитися, -жуся, -жишся, гл. Предаться тоскѣ.
Самодержець, -жця, м. = самодержавець. К. Кр. 19. К. Бай. 27. Московський самодержець. К. ПС. 128.
Спідлений, -а, -е. Сдѣлавшійся подлымъ. Може чиє ще не спідлене серце важко забється, до серця озветься. К. ХП. 43.
Травянець, -нцю́, м. Раст. Carthusianorum L. І. ЗЮЗО. І. 121.
Цісарів, -рева, -ве Принадлежащій императору.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.