Арихме́тика, -ки, ж. Ариѳметика. Арихметикою або щотницею зветься така наука, що навчає без помилок щитати (лічити). Ум. Арихме́тичка. Арихметичка трудна мені здалася.
Величний, -а, -е. 1) Почитаемый, находящійся въ чести, достойный. До попа ідемо, гостинці несемо житнії, пшенишнії — ми в попа велишнії. Який сей хліб чесний та величний, щоб такі й ви були.
2) Величественный. Діла твої святі, величні, все сталося, як ти задумав.
Верінка, -ки, ж. = вереня. Лягають спати, а вкриваються сіраками чи якою верткою.
Кидик, -ка, м.
1) Маленькій человѣчекъ.
2) Замарашка.
Лосьо́вий, -а, -е. Лосій. Да в того коня золота грива, золота грива груди покриває, шовковий хвостик слід замітає, лосьові ушка ради слухають, срібні копита камінь лупають.
Москальча́, -чати, с. = москаленя.
Облизень, -зня, м. Первоначально: облизываніе себя. ззісти облизня говорилось сперва о собакѣ: разсчитывала получить ѣду, но ничего не получила, лишь облизалась. Отсюда уже о людяхъ: піймати, вхопити, ззісти облизня. Получить отказъ, потерпѣть неудачу. Ріпиця, як той цуцик, вхопивши облизня... От же той жевжик піймав у вас облизня: мов тертого хріну понюхав. дати облизня. Отказать кому. Cм. облизуватися.
Обносити, -шу, -сиш, сов. в. обне́сти́, -несу́, -се́ш, гл.
1) Обносить, обнести. Він так щиро всіх обносить горілкою.
2) Злословить на кого, клеветать, оклеветать.
Поввіходити, -димо, -дите, гл. Войти одному за другимъ. Поввіходили пани, посідали.
Шторхати, -хаю, -єш, гл. = штурхати.