Виполювати 1, -люю, -єш, гл. Добыть на охотѣ. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали.
Дже́рґіт, -ґоту, м. 1) Сильное щебетаніе птицъ. 2) Быстрый и крикливый разговоръ на непонятномъ языкѣ (о евреяхъ, напр.).
Забала́мкати, -каю, -єш, гл. Зазвонить (о бубенчикахъ, о маленькомъ церковномъ колоколѣ).
Обсміювати, -мї́юю, -єш, сов. в. обсміяти, -смію, -єш, гл. Осмѣивать, осмѣять. Судили, хвалили, трохи обсміювали.
Осілий, -а, -е. 1) Осѣдлый.
2) О растеніи: склонившійся.
Переконувати, -ную, -єш, сов. в. перекона́ти, -на́ю, -єш, гл.
1) Убѣждать, убѣдить.
2) Убѣждаться, убѣдиться въ чемъ по опыту. Я цього не переконав.
Проштовхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. проштовхатися, -хаюся, -єшся, гл. Проталкиваться, протолкаться. Люде.... давили один одного, проштовхуючись до вікон.
Таксація, -ції, ж. Таксація, оцѣнка лѣсовъ и земель по ихъ доходности.
Фуярка, -ки, ж. Ум. отъ фуяра.
Цибульовище, -ща, с. Грядка, гдѣ росъ лукъ. .
