Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скуза

Скуза, -зи, ж. Извиненіе, оправданіе, отговорка. Гайс. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУЗА"
Галиця, -ці, ж. = галка 1. Кинув не палицю, убив не галицю, скублю не пера, їм не м'ясо. Ном., стр. 293, № 92.
Навря́д нар. Едва-ли, врядъ-ли. Навряд, чи є в Кузьми гроші. Ном. № 5617.
Нами́мрити, -рю, -риш, гл. Наговорить невнятно.
Переполошитися, -шу́ся, -шишся, гл. = переполохатися.
Печалувати, -лую, -єш, гл. = печалуватися. Як лягав спати, то найгірш печалував, що не віддав груші. Св. Л. 207.
Погонець, -нця, м. 1) = погонич 2. Г. Барв. 18. Був в погонцях за Дунаєм. Мкр. Н. 2) Погонщикъ, посланный за кѣмъ въ погоню. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. Фр. Пр. 37.
Поприймати, -ма́ю, -єш, гл. Принять (во множествѣ). Хліб лежить, — от я зараз поприймаю. Грин. II. 171. Ой ти тихий Дунаю, моїх діток поприймай. Н. п.
Поросквашувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и росквасити, но во множествѣ.
Противник, -ка, м. Противникъ, непріятель. Щоб було так важко і жалко рабам біса, суддям, противникам, ненависникам і усім ворогам моїм. Чуб. І. 96.
Семенастий, -а, -е. 1) Обильный сѣменами. 2) О цвѣтѣ: въ мелкихъ крапинкахъ, пестрый. Семинастий півник — як по сірому мов жовтуваті перинки. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.