Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скубрій

Скубрій, -рія, м. Взяточникъ, любящій содрать. Черн. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУБРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУБРІЙ"
Дзвіни́чний, -а, -е. Относящійся къ колокольнѣ. Дзвіничний хрест. Васильк. у.
Навідже́ний, -а, -е. = навіжений. Навіджена синиця щигля покидає. Чуб. V. 1124.
Омити Cм. омивати.
Памнятущий, -а, -е. = пам'ятущий. Бог памнітущий. Фр. Пр. 70.
Повинуватити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Він у чому помилиться, — вона себе повинуватить. МВ. (О. 1862. І. 71). Усі будете повинувачені до одного. МВ. (О. 1862. І. 103).
Поохаювати, -хаюю, -єш, гл. Прибрать, привести въ опрятный видъ (во множествѣ).
Прогари м. 1) Отверстія въ печномъ поддувалѣ, въ рѣшеткѣ поддувала. Міусск. окр. 2) Отверстія въ печи кирпичнаго завода, сквозь которыя проходитъ вверхъ на кирпичи огонь. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Рожай, -жаю, м. = врожай. Під рожай проса каші наїсися.
Сходити 2, -джу, -диш, гл. 1) Исходить. Ой за яром брала я льон, всю долину сходила. Мет. 61. 2) Пройти, перейти, сходить. Коли б же ви, воронії коні, а походу не сходили. Макс. 3) Одѣться во что, износить что. Добра такого, не знає в чому й сходити. Ном. № 1349. Чи тобі в мене нічого спити, чи нічого зїсти, чи ні в чім хороше сходити. Мет. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує, бо я й того не сходила, під явором загубила. Уман. у.
Утрутити, -ся. Cм. утручати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУБРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.