Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скубрій

Скубрій, -рія, м. Взяточникъ, любящій содрать. Черн. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУБРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУБРІЙ"
Викрасити, -ся. Cм. викрашати, -ся.
Вощити, -щу, -щиш, гл. Вощить.
Зажо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Заболѣть отъ жары (о жирныхъ животныхъ). Зажохавсь віл. Камен. у.
Одностеблий, -а, -е. Съ однимъ стеблемъ. Пшениця одностебла. Міусск. окр.
Подобрішати, -шаю, -єш, гл. = подобріти.
Пооблягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и облягти, но во множествѣ.
Салянка, -ки, ж. пт. Синица, Partis. Мнж. 192.
Уорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. уоратися, -рюся, -решся, гл.у чужу землю. Запахивать, запахать чужую землю, пахая, прихватить чужой земли.
Хмельник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ растетъ хмель. Желех.
Шкабати, -ба́ю, -єш, гл. = кабутати. (Въ игрѣ шапошник). Чуб. IV. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУБРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.