Вихилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вихилитися, -люся, -лишся, гл.
1) Выгибаться, выгнуться. Дуб на йому (на чоловікові) трохи вихиливсь. А чого, коню, вихиляєшся? Чи я важко на тобі сидю?
2) Наклоняться, наклониться, склоняться, склониться. Годі тобі, чумаченьку, на пужально вихилятися.
3) Высовываться, высунуться, выставляться, выставиться.
4) Выступать, выступить. Вихиливсь за Кучманський шлях.
Гуті́ння, -ня, с. Крикъ тетерева, токованье.
Жовту́шка, -ки, ж. Раст. Helichrisum arenarium.
Кобилянка, -ки, ж.
1) = кобилярка.
2) = кобилинець.
Навишу́кувати, -кую, -єш, гл. Выискать (многое).
Обурювати, -рюю, -єш, сов. в. обурити, -рю, -риш, гл.
1) Обрушивать, обрушить. Аж гидко дивитись на панський двір: штахети обурені, хати облуплені, тини теж повалились. Стола і ослона не було, обурені лавки лежали долі.
2) Возмутить, возбудить негодованіе.
Папіровий, -а, -е. = паперовий. Папірові ручки.
Підтоварник, -ка, м. Бревнышко, подкладываемое подъ лодку при вытаскиваніи ея на берегъ.
Свість, -сти, ж. Свояченица. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Ум. свістонька, све́щенька. Ой глянь, зятеньку, на мене, меншая свістонька од тебе. Скаче светонька, скаче, чогось вона хоче: стрібного золотого од зятя молодого.
Шрубка, -ки, ж. Гайка къ винту.
