Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сколупати

Сколупати, -па́ю, -єш, гл. Исковырять. КС. 1883. II. 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОЛУПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОЛУПАТИ"
Вільга, -ги, ж. 1) Мокрота, влага. 2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Грузді́нь, -ня, м. Родъ гриба. Вх. Зн. 12.
Довший, -а, -е. Ср. ст. отъ до́вгий. Хороша (пісня), коли б трохи довша. Ном. № 13854., Ум. До́вшенький.
Заколупи́ти, -плю, -пиш, гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило. ЗОЮР. І. 119.
Книжка, -ки, ж. Ум. отъ книга.
Ліри́чний, -а, -е. Лирическій. Не треба ліричному поетові великої словесної науки, щоб явити мирові всю красоту душі своєї. К. Гр. Кв. 17.
Мура́ль, -ля, м. = муравель. Вх. Лем. 436.
Повічайка, -ки, ж. = повіка. Вх. Уг. 260.
Політниця I, -ці, ж. Работница, нанятая на лѣто. Нѣжин. у.
Понаряджати, -джа́ю, -єш, гл. То-же, что и нарядити, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОЛУПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.