Дуга́, -ги́, ж. Дуга — согнутая линія или согнутый дугою предметъ; часть различныхъ снарядовъ. Также дуга въ упряжи. Ой ти старий дідуга, ізогнувся як дуга. Гне з лози дугу. Дід за дугу, а баба вже й на возі. Ум. ду́жка, ду́жечка.
Забига́ч, -ча́, м. Складной карманный ножъ.
Квасно нар. Кисло.
Настремець, -мця, м. Наслѣдникъ.
Нововірний, -а, -е. Относящійся къ новому ученію. Нововірні оповідання про світ широкий, про науку правди.
Одівець, -вця́, м. Одѣвающій. Подай, Петрику, гребінець! — Я тобі, Марушко, не одівець, що подам тобі гребінець.
Покопати, -па́ю, -єш, гл.
1) Изрыть, ископать.
2) Перекопать (во множествѣ). Не можна мені з нею бувати і з нею розмовляти, бо лихії воріженьки покопали доріженьки.
3) Накопать, выкопать (во множествѣ). Сусідки близькії — то он вороги самі — покопали ями попід ким, під нами.
Скориняти, -няю, -єш, гл. = скорняти. Порубаю калиночку, бо вмію, скориняю Парасочку, бо смію.
Стримати Cм. стримувати.
Танець, -нцю, м.
1) Танецъ. В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, — а все наб'єшся.
2) кривий — Родъ хоровода. Ум. танчик.
