Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скобзалка

Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБЗАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБЗАЛКА"
Басамунка, -ки, ж. = крайка. Вх. Лем. 390.
Видавничий, -а, -е. Издательскій. Наш видавничий захід. К. ХІІ. 135.
Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть. Вх. Лем. 403.
Дряпли́вий, -а, -е. = дряпучий.
Задо́вба́ти Cм. задовбувати.
Карася, -ся́ти, с. Молодой карась, караси къ. Ум. карася́тко, карася́точко.
Наміша́ти Cм. намішувати.
Нерость, -сти, ж. = нерість. Липцы. Харьк. губ. Слов. Д. Эварн.
Окарувати, -ру́ю, -єш, гл. см. карувати. Навчи, навчи, бідная вдово, да свойого сина! Як не будеш научати, будем карувати: окаруєм руки й ноги і чорнії брови, щоб не ходив до дівчини молодої. Мет. 241.
Подупельник, -ка, м. 1) Лакомка, баловень. Лохв. у. 2) Ловеласъ. (К. П. Михальч.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОБЗАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.