Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сколотити

Сколотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Возмутить. Налетіли гуси з броду, сплотили мені воду. Чуб. V. 90. 2) Взболтать. Котл. Ен. VI. 73. 8) Сбить (масло и пр.). 4) Встревожить, смутить. Побіг Сава попереду, а сколотив всю череду. Чуб. III. 376.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОЛОТИТИ"
Бринявий, -а, -е. О срубленной пихтѣ: перестоявшійся, начавшій уже краснѣть. Шух. І. 88.
Дорі́зувати, -вую, -єш, сов. в. дорі́зати, -рі́жу, -жеш, гл. Дорѣзывать, дорѣзать. Сніп. 161. Барило дорізував тих, що, ще хрипіли. Стор. МПр. 123.
Капличка, -ки, ж. Ум. отъ капли́ця.
Кедрина, -ни, ж. Кедръ; кедровое дерево. Треба браття товаришу кедрину тесать. Федьк. Ой умру, мій миленький, умру, — зроби мені кедровую труну! — Ой де ж, мила, кедрини достати? Будеш, мила, і в сосновій лежати. Мет. 267.
Кріпкенько нар. = кріпенько.
Мензе́ря, -рі, ж. Дойная овца. Херс. г.
Обсі́сти. Cм. Обсіда́ти.
Повиїздити, -димо́, -дите́, гл. = повиїжджати.  
Позапльовувати, -вую, -єш, гл. Заплевать (во множествѣ). Позапльовував їм очі та й пішов. Харьк. у.
Пришта, -ти, ж. = причта. Драг. 237. Була й нам пришта. Грин. І. 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.