Гойдиця, -ці, ж. Волынка, музыкальный инструментъ.
Ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Качка грявчит.
Двори́ченько, -ка, м. = Дворяченько. Ум. отъ дворяк. Ой поїхав двориченько на полювання, пустив кониченька на попасання.... Став двориченько, та став на поміст, приїжджає до дворика, від милої вість.
Дере́вня, -ні, ж. 1) Лѣсъ, деревья. 2) Срубленныя деревья, лѣсъ для построекъ. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його!... — А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить.... Недавно прислав мені деревні на повітку. 3) Деревянный домъ. Оддай мене, брате, та за міщанина, бо у міщанина новая деревня, новая деревня, великая сем'я. 4) Съ удар. на послѣднемъ слогѣ: деревня́, -ні́ = Деревінь. Я купив плуг, лишень саму деревню. Ум. Дереве́нька. Чії бджоли на долині, мої в деревеньці.
Істота, -ти, ж. Существо. 73. Зроду-віку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб'яча істота була.
2) Натура. Панську 'стоту не переробиш.
Коцурник, -ка, м. Раст. Котовникъ, будра, Glechoma hederacea.
Крап, -пу, м. Раст. Rubia tinctorum L.
Хлящем нар. Въ безпорядкѣ. Кинув хазяйство хлящем.
Шкапа 2, -пи, ж. Порода орла.
Шкатула, шкатулка, -ки, ж. Шкатулка. Кролевські листи у шкатулі. Дорожню одімкнув шкатулу. Украдеш у мене шкатулку з грішми.
