Зрана нар. Поутру, съ утра. По закутках зрана до вечора стоять діди.
Зюзник, -ка, м. Раст. Lycopus europaeus L.
Кавратка, -ки, ж.
1) Кружка. А всипте мені кавратку меду!
2) Церковная кружка для сбора пожертвованій.
Очепляти, -пля́ю, -єш, сов. в. очепи́ти, -плю́, -пиш, гл. Обвѣшивать, обвѣсить кругомъ чего ткань, надѣть — напр. юбку и пр. Василина очепила плахту шовком ткану.
Підвернути, -ся. Cм. підвертати, -ся.
Позаповзати, -заємо, -єте, гл. Заползти (о многихъ).
Поминати I, -наю, -єш, сов. в. пом'янути, -ну, -неш, гл.
1) Поминать, помянуть, упомянуть, назвать по имени. Хто мене пом'янув, щоб той не минув.
2) Поминать, помянуть (усопшаго). Хреста ніхто не поставить і не пом'яне.
Поташ, -шу, м. Поташъ.
Пускати, -ка́ю, -єш, сов. в. пустити, -пущу, -стиш, гл. Пускать, пустить, выпустить. Як візьмеш ти за рученьку, — не мусиш пустити. Давали, та з рук не пускали. Пустимо стрілку, як грім по небу.
2) Отпускать, отпустить; позволить. Ой чом не прийшов?... чи мати не пускала?
3) Впускать, впустить. Не пускають в хату ночувати.
4) Испускать, испустить. Вода, нагріваючись, пускає од себе пару. Зомлів, і слину вже з переляку пускає.
5) Вскрываться, вскрыться (о рѣкѣ). На провесні от-от річка Горинь пустить.
6) — на пожар. Сжигать, сжечь. Семиград султанський хочуть пустити на пожар і спліндрувати.
7) пускати бісики. Кокетничать, завлекать. Княгині нічого вже було до Четвертинського бісики пускать.
8) — тумана. Дурачить, обманывать.
9) — славу. Распространять молву, распускать дурные слухи.
Штирхонути, -ну, -неш, гл. Сильно нырнуть, ткнуть остріемъ, кольнуть. Як штирхонув кинджалом у живіт.
