Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сколотина

Сколотина, -ни, ж. Чаще во мн. ч. Пахтанье, жидкость, остающаяся послѣ сбивки масла. Полт. Херс. г.г. Шух. I. 109. VII. 438.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОЛОТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОЛОТИНА"
Астроно́мія, -мії, ж. Астрономія. Шевч. (О. 1862. VI. 23). Наука про зорі зветься астрономія. Ком. І. 58.
Вишонка, -ки, ж. — польова. Раст. Amygdalus campestris. Лв. 96.
Заюши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Окровавиться. Заюшився кров'ю. Черк. у.
Зви́кнути, -ся и звикти, -ся. Cм. звикати, -ся.
Ло́ском нар. Наповалъ. Тільки той, хто не був на сватанні, то й не був п'яний, а то всі лоском лежали, аж до другого півдня. Кв. ло́ском лягло (про хліб, сіно і т. и.).
Положистий, -а, -е. = пологий. Вх. Лем. 453.
Похил, -лу, м. Наклонъ. Малий похил у сієї сохи. Волч. у.
Присіпатися, -паюся, -єшся, гл. = присікатися. Дівчата так і присіпались: «Скажи, Мотре!» МВ. І. 87. Чого се він до мене присіпався? О. 1862. VII. 35.
Шапарка, -ки, ж. Жена ключника, ключница, экономка.
Щикатися, -кається, гл. безл. = икатися. Як сі щикає, то хто згадує. ЕЗ. V. 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОЛОТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.