Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сколотина

Сколотина, -ни, ж. Чаще во мн. ч. Пахтанье, жидкость, остающаяся послѣ сбивки масла. Полт. Херс. г.г. Шух. I. 109. VII. 438.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОЛОТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОЛОТИНА"
Вовкун, -на, м. = вовкулака. Теща зробила зятя вовкуном. МУЕ. ІІІ. 54.
Гичечка, -ки, ж. Ум. отъ гичка.
Грі́шка нар. (Дѣтск.). Грѣшно. О. 1862. IX. 118. Так грішка робить, а то бозя скара. Ном.
Пообчухрувати, -рую, -єш, гл. То-же, что и обчухрати, но во множествѣ.
Попогрякати, -каю, -єш, гл. Погремѣть много. Попогрякав (грім). Мнж. 115.
Потуркотати, -кочу́, -чеш, гл. 1) и 2) = потуркати. 3) Постучать; побарабанить.
Рутяний, -а, -е. Изъ рути. Г. Барв. 124. Ой то ти втратиш віночка рутяного. Чуб. V. 35., Ум. рутяненький. Ізняв з мене вінець рутяненький. Чуб. V. 413.
Синь, -ні, ж. Синева. За пташкою у сині вітати. Ном. № 13205.
Теґанька, -ки, ж. Горошокъ, расширяющійся кверху. Шух. I. 144.
Уладнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Снарядиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОЛОТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.