Відпустити Cм. відпускати.
Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом.
Довбня́к, -ка́, м. Болванъ, глупый, какъ довбня.
Дори́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. дори́ватися, -паюся, -єшся, гл. Отворять и затворять дверь до тѣхъ поръ пока... Дорипався, що зовсім вихолодив хату.
Задощи́тися, -щу́ся, -щи́шся, гл. 1) Замокнуть отъ дождя. Задощилося сіно. 2) Задощи́ться, безл. Наступить дождливой погодѣ. Задощимся: вже третій день дощ.
Матерни́й, -а́, -е́ Заматерѣлый. Матерна дівка.
Облесливий, -а, -е. Льстивый. Там такий хитріш та облесливий чоловік, що лестками і душу з тебе вийме. Лащився мов облеслива собака.
Півтораста числ. Полтораста. А й у тому суденці півтораста молодців.
Побіл, -лу, м.
1) Бѣлая глина.
2) Побѣлка.
Покавкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о воронѣ).