Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сколихати

Сколихати, -шу́, -шеш, гл. Заколыхать, убаюкать. А ти, корабель новий, сколиши моїх синів. Чуб. V. 889.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОЛИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОЛИХАТИ"
Бабачи́ще, -ща, м. Ув. отъ баба́к.
Голю́ра, -ри, ж. Въ сказкѣ цыганъ такъ называетъ инструментъ для бритья. Чи се голюра?... Підголи мене трохи. Рудч. Ск. II. 184.
Дерев'я́ниця, -ці, ж. Деревяшка. Ото з тієї пори він став ходить на дерев'яниці. Чуб.
Зімлість, -лости, ж. Обморокъ, слабость тѣлесная. Вх. Зн. 22.
Крамарик, -ка, м. Ум. отъ крамарь.
Лиша́й, -шаю, м. Лишай. Грин. II. 38. У Марусі на щоці лишай підкинувся. Кобел. у.
Ляпоті́ти, -почу, -тиш, гл. Хлопать, шлепать (учащенно); капать. І дощ не йде, і хмар нема, тільки з стріхи ляпотить. Грин. ІІІ. 308.
Проціджувати, -джую, -єш, сов. в. проціди́ти, -джу́, -диш, гл. Процѣживать, процѣдить. Чуб. III. 75.
Роскроїти, -крою, -їш, гл. = роскраяти. Як ударив кийком, так і роскроїв бороду і зуб вибив. Пирят. у.
Шматати, -таю, -єш, гл. = шматувати. Зірве шкуру, почне її шматать, поки пошмата на кусочки. Драг. 289.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОЛИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.