Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скоїти

Скоїти, -кою, -їш, гл. Сдѣлать, совершить (дурное).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОЇТИ"
Буслиний, буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Кавунячий, -а, -е. Арбузный. Одкрилося поле, неначе заслане картатими хустками, де зеленіло дрібненьке... кавуняче огудіння. Левиц. Пов. 227.
Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Навда́к, навда́ку, нар. Едва-ли, врядъ-ли. Чи батько дома? — Навдак. Полт. г.
Нечіпай-зілля, -ля, с. раст. Bryonia alba.
Обезвічити, -чу, -чиш, гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить. О. 1862. V. 107.
Поматіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Выругать по матери.
Пообстелювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и обстелити, но во множествѣ.
Рохкати, -каю, -єш, гл. Хрюкать. Маркев. 97. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала. Мнж. 164.
Тарановий, -а, -е. Относящійся къ тарану.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.