Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

складати

Складати, -да́ю, -єш, сов. в. скласти, складу, -деш, гл. 1) Складывать, сложить. Зорем лан посесорові та, вижавши, складем і звозим. ЗОЮР. І. 143. Так я свій крам у коробочку склав. АД. II. 35. Ганна сиділа, склавши руки. Левиц. І. 29. 2) Набирать, набрать (типографск. терминъ). З) Составлять, составить изъ отдѣльныхъ частей, собирать. Складати машину. Херс. 4) Слагать, сложить, составлять, составить, сочинять, сочинить. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Ном. № 6814. Оці вірші віршую я для себе, братія моя! мені легшає в неволі, як я їх складаю. Шевч. 442. 5) Ариѳм. Слагать. Кон. Ар. 3.рахубу. Считать, посчитать. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. Ком. РІ. 49. 6)хрест. Креститься, перекреститься. Перед домом Божим хреста не склав, тим його й Бог скарав. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКЛАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКЛАДАТИ"
Безчуственний, -а, -е. Лишившійся чувствъ. Настя безчуственна теж лежить. Кв.
Бетежний, -а, -е. Больной. Вх. Зн. 2.
Здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Рудч. Чп. 100. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Н. п.
Надко́лювати, -люю, -єш, сов. в. надколо́ти, -лю́, -леш, гл. Надкалывать, надколоть.
Отлас, -су, м. Матерія: атласъ.
Повтирюватися, -рюємося, -єтеся, гл. То-же, что и ути́рюватися, но о многихъ. Желех. Повтирювались усі в хату.
Позабуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. 1) Забыть (о многихъ). Солов'ї співать позабувались. Мил. 93. А ми всі позабувалися, що нам ще й на хутір заходити, та й проминули його. Харьк. у. 2) Безл. Быть забытымъ (о многомъ). Усе вже позабувалося.
Полох 2 меж. Выражаетъ испугъ, также удары сердца съ испуга. Серце у мене тільки полох-полох, та й замліло. Г. Барв. 127.
Прозірний, -а, -е. 1) = прозорий. Річок прозірних чисті води. Щог. Сл. 104. 2) Отъ сглазу происходящій. Мил. М. 51, 40, 57. Пристріти.... прозірнії. Мнж. 152. 3) Зрительный. Прозірна труба. ЗОЮР. II. 53. Рк. Левиц. 4) Четкій. Книжка ся прозірна, бо в неї великі букви і мені добре читать. Рк. Левиц.
Шестерня, -ні, ж. 1) Шестерикъ, шестерка. Їде шляхом до Києва берлин шестернею. Шевч. 89. 2) Шестерня въ мельницѣ. Нижній конецъ ея веретена стоитъ въ желѣзномъ углубленіи, наз. коро́бочка, а эта послѣдняя укрѣплена въ деревянномъ брусѣ, наз. штаґа; части шестерни: веретено, обре́нці — круги верхній и нижній, въ которыхъ цилиндрическія ці́ви. Черниг. у. 3) Родъ циркуля у плотниковъ, бочаровъ и пр. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКЛАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.