Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скобель

Скобель, -бля, м. Пробой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБЕЛЬ"
Бідність, -ности, ж. Бѣдность, убожество, нищета.
Блиндарь, -ря, м. 1) Волъ, косящій ногами. КС. 1898. VII. 46. 2) Нищій. Желех.
Відплазувати, -зую, -єш, гл. Отползти.
Клюк Ii, -ка, м. Родъ деревяннаго крюка, колышекъ или деревянный гвоздь, загибающійся подъ прямымъ угломъ; употребляется при постройкахъ для прикрѣпленія жердей, на него запираются ворота и пр. Шух. І. 91, 87.
Ощада, -ди, ж. 1) Бережливость. 2) Пощада. К. ПС. 61.
Платина, -ни, ж. Платокъ. Вх. Зн. 50. О. 1861. X. Св. 50. Взяв платину, розстелив. Гн. І. 212. Ум. плати́нка. Завинув у платинку. Гн. II. 179.
Подача, -чі, ж. Оброкъ. Яків, бачте, у Київі на заробітках був. У нас пускають (кріпаків), треба тілько подачу давати, яку там положать. МВ. І. 109. Живуть тихо, не дають подачі. КС. 1882. IX. 568.
Уживок, -вку, м. = ужиток. Із нашого женихання ні слави, ні вживку. Мет. 86.
Утекти́. Cм. Утіка́ти.
Хи! меж. 1) Фу! Хи ти скаженої собаки люде, неначе я один в світі тіки і є. Драг. 127. 2) Дѣтск. Обожжешься. О. 1862. IX. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОБЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.