Бугало, -ла, с. ? Встрѣчено въ любовномъ заклинаніи. Не лети ж ти, огнений бугало, ліса палить, землі сушить, а трави в'ялить! Полети ж ти, огнений бугало, до козака у двір...., учепися ти йому за серце...., щоб він мене не запив, не заїв, із иншими не загуляв, усе мене на помислях мав.
Буздерево, -ва, с. = буз.
Відтовкувати, -кую, -єш, сов. в. відтовки, -вчу, -чеш, гл. 1) Оканчивать, окончить толочь. 2) Отрабатывать, отработать толченіемъ. 3) Только сов. в. Отбить. Треба йому відтовкти боки, щоб другий раз глядів лучче телята.
Кубеба, -би, ж. Раст. Кубеба, Cubeba. На запіканку корінькову купив кубеби й калгану.
Неліпашка, -ки, ж. Нелѣпившая. Свашка-неліпашка шишок не ліпила.
Порозохочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и розохотити, но многихъ.
Пригачувати, -чую, -єш, сов. в. пригатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить (нѣсколько?) А я тую криниченьку притчу.
Припинити, -ся. Cм. припиняти, -ся.
Притикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. приткнути, -кну, -не́ш, гл. 1) = пристромлювати, пристромити. 2) Только сов. в. Поймать на словѣ. Почалась ізнов балачка з дівкою; старостам, бачте, хотілось, щоб і її на чім приткнути. 3) Приставлять, приставить, поставить. Куди мені оцю діжку приткнути, що їй тут і місця нема? 3) Вмѣшивать, впутывать, впутать. Не притикай мене до того, бо я не чув і не бачив. 5) приткне но́са і до нас. Не обойдется и безъ насъ.
Ум'якніти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться мягкимъ.
