Веріс, -су, м. Раст. Верескъ, Calluna vulgaris Salis.
Гоні́ння, -ня, с. Гоненіе.
Доганя́ти I, -няю, -єш, сов. в. догна́ти, дожену́, -неш, гл. 1) Догонять, догнать, нагонять, нагнать. Запрягайте коні в шори, коні ворониї; доганяйте літа мої, літа молодиї. Швидко іди ти, — доженеш лихо; іди тихо, — тебе дожене лихо. 2) Догонять, догнать, пригонять, пригнать. Та як догнав до Смілянської греблі, вони й вскочили у Смілу. 3) Въ какой либо работѣ, сопряженной съ прохожденіемъ пространства (напр. косьба): доходить, дойти до конца. Батько не догнав постаті, занедужав.
Дрант, -ту, м. = дрантя.
Загу́біль, -лі, ж. = загуба.
Залізня́к, -ка́, м. 1) Торговецъ желѣзомъ. 2) Желѣзный котелъ. 3) Желѣзная руда. 4) Кирпичъ, выжженный сильно, до расплавки песку. 5) Порода раковъ: рѣчной сѣрый, съ широкими клешнями. 6) Названіе вола темно-красной масти. 7) Раст. а) — коза́цький. Phlomis pungens Wild. б) — черво́ний. Lytrum Salicaria L.
Запільчи́на, -ни, ж. = запілка.
Крикливий, -а, -е. Крикливый. Ірися... цьохля проклятуща... крикливійша із щебетух.
Умовний, -а, -е. 1) Условный.
2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
Штрикнути, -кну, -неш, гл. Однокр. отъ штрикати. Кольнуть, пырнуть, ткнуть. Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є.
