Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скока

Скока, -ки, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОКА"
Вибекати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Собака вибекала миску води.
Овечий, -а, -е. Овечій. Овеча натура. Шевч.
Перебендя, -ді, м. 1) Балагуръ. 2) Капризникъ, привередникъ.
Плекун, -на, м. Ягненокъ безъ матери, вскармливаемый козою. Херс.
Полог, -гу, м. 1) Роды, разрѣшеніе отъ бремени. Ой Маруся в полозі лежала, чорним шовком головку зв'язала. Н. п. у поло́гах бути. Рожать. Жінка була в пологах. ХС. 1893. VII. 74. 2) мн. пологи. Низьменная равнина по лѣвымъ берегамъ рѣкъ. Вас. 206.
Постискати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Пожать (во множествѣ). 2) Стянуть туже (во множествѣ). Постискайте ходаки, а то води нальється. Камен. у.
Проріст, -росту, м. Всходы.
Синявча, -чати, с. = синяк 6. Вх. Зн. 30.
Татарин Cм. татар.
Утеряти, -ряю, -єш, гл. Утратить, потерять, лишиться. Та втеряла вчора вечір, втеряю й тепера. Мет. 98. Свою красоньку втеряла. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.