Відтуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відтулити, -лю, -лиш, гл. Кинулася до печі.... одтуле заслінку.
Да́ча, -чі, ж. = Данина. «Годі тобі, пане куме, листи королевські держати, дай мені хоч прочитати!» — «Нащо тобі, пане куме, їх знати? ми дачі не даєм, в військо польське не йдем.
Зломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Сломаться, сломиться. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Тризубець щоб тобі зломивсь.
Переклювати, -люю́, -єш, гл. Переклевать, исклевать (многое). Не мало козацького й татарського трупу переклював по степах та байраках.
Перехід, -хо́ду, м. 1) Переходъ, переправа. Нема льоду, нема льоду, нема й переходу, коли тобі люба мила, — бреди й через воду. То поляки через три ріки три переходи мали. 2) ? Переходом в чистім полі зацвіли волошки. 3) Припадокъ падучей болѣзни, эпилепсія. У дѣтей: родимець, сильныя судороги.
Порохнавіти, -вію, -єш, гл.
1) Истлѣвать, обращаться въ труху.
2) Обращаться въ пыль. Земля порохнавіє.
3) Гнить. У чоловіка зуби порохнавіють.
Ростоплюватися, -лююся, -єшся, гл. = ростоплятися.
Скаль, -ля, м. Часть роя пчелъ, вылетающая предварительно, чтобы отыскать мѣсто для роя. Як має виходити рій, то дня за два виходить скаль да й літа, поки знайде способне місце — тоді і рій летить. Cм. скала 2.
Стокрот нар. Стократъ.
Тарануха, -хи, ж. = тараня.