Випрошувати, -шую, -єш, сов. в. випросити, -шу, -сиш, гл. Выпрашивать, выпросить. Тим тільки й живе, що випросить шматок хліба.
Відпитати Cм. відпитувати.
Ді́цький, -а, -е. Дѣтскій. Повідбірав худобу і її й діцьку. Ой роди, Боже, сю пшениченьку яру, на діцькую долю, а на людську славу.
Дря́гнути, -ну, -неш, гл. Просыхать, высыхать.
Жартівни́к, -ка, м. Шутникъ.
Зби́тниця, -ці, ж. ? Збитниця б тебе побила!
Збур'Янува́тіти, -тію, -єш, гл. О травѣ: засориться сорными травами.
Звірни́й, -а́, -е́. Богатый звѣрями.
Несів, -ву, м. Часть поля, по недосмотру незасѣянная. Якось чудно жито зійшло: там є і густо, а там пусто, мов несів.
Святитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Дѣлиться, быть святымъ. Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. 2) Освящаться. 3) Рукополагаться. Як святився ще на діакона та був у печерах. 4) Свято почитаться. Честь тоді святилась дуже.
