Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рихтик

Рихтик нар. Совершенно, точь въ точь. Оттакий рихтик, як ти. Уман. у. Вчора бачив коня, рихтик як той гнідий. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТИК"
Двійне́сенький, -а, -е., Ум. отъ двійний. Як проїхав козаченько да повз ворота, ворітечка двійнесенькі, роздвойтеся. Чуб. V. 776.
Навви́шки нар. = заввишки.
Острева, -ви, ж. Стволъ дерева, обыкновенно верхушка, въ нѣсколько аршинъ длины, поставленный вертикально, вокругъ котораго кладуть снопы или сѣно въ стогъ. Шух. I. 166. 170.
Піхви, -хов, мн. Ножны. З піхов шаблі виймайте. АД. І. 114. Ратище поламане, піхви без шаблі булатньої. Мет. 444. Ум. піховки. КС. 1882. X. 40.
Попалити, -лю́, -лиш, гл. Сжечь; обжечь (во множествѣ). Гей роспустили пожар по долині, попалили діти солов'їні. АД. І. 269.
Просвічатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. просвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Освѣщаться, освѣтиться. 2) Просвѣщаться, просвѣтиться. Приступіть до його, просвітіться, люде. К. Псал. 77.
Розмовини, -вин, ж. мн. Разговоры. Затирала свій смуток тушкуванням з молодичих розмовин під церквою. Г. Барв. 152.
Свистуха, -хи, ж. 1) Поносъ. Мнж. 192. 2) Застарѣлый ковыль. Мнж. 192.
Хвать меж. Хвать. «На злодію шапка горить!» — А він собі хвать за голову. Ном. № 11097.
Чабрак, -ка, м. Чепракъ. На коні узда шовкова, турецьке сідло, на чабраці з кармазину золоте письмо. Млак. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИХТИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.