Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рихтик

Рихтик нар. Совершенно, точь въ точь. Оттакий рихтик, як ти. Уман. у. Вчора бачив коня, рихтик як той гнідий. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТИК"
Вирезуб, -ба, м. Рыба. Ciprinus dentix.
Відчикрижити, -жу, -жиш, гл. Отрѣзать, откроить, откромсать.
Злоріка, -ки, гл. Злословящій. К. ПС. 50. Блажен... хто стежку грішників минає, серед злоріків не сідає. К. Псал. 1.
Іск.. Cм. ск.
Медявни́к, -ка́, м. Раст. Galium verum L. ЗЮЗО. І. 171. Cм. медівник 2.
Морко́тя, -ті, ж. Ворчунья? Гиря-мокотя сидить моркотя. Ном. № 9281.
Пристани, -нів, м. 1) = пристановище. 2) Присоединеніе въ компанію.
Трубач, -ча, м. Трубачъ. Військовий трубач. АД. І. 209.
Угоноба, -би, ж. Удовольствіе, удовлетвореніе. Змалював.... на вгонобу лінивому до історичнього досліду розуму. К. ХП. 37.
Цмоковик, -ка, м. Насосъ. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИХТИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.