Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рихтик

Рихтик нар. Совершенно, точь въ точь. Оттакий рихтик, як ти. Уман. у. Вчора бачив коня, рихтик як той гнідий. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТИК"
Викльовувати, -вую, -єш, сов. в. виклювати, -клюю, -єш, гл. Выклевывать, выклевать. Клюнув бабу в око, та виклював око. Рудч. Ск. І. 38.
Вихитуватися, -туюся, -єшся, гл. Покачиваться. Замість щоб робити, вона на гойдальці вихитується.
Завощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Забрызгать воскомъ.
Межува́тися, -жуся, -єшся, гл. Размежевываться.  
Повиття, -тя, с. Пеленки.
Позамазувати, -зую, -єш, гл. Замазать (во множествѣ).
Поїдайло, -ла, м. Обжора.
Саморідний, -а, -е. 1) Самородный, естественный, натуральный. Саморідна віспа. Полт. г. 2)дна дитина. Незаконнорожденный ребенокъ. 3)дне зілля. Раст. = пісочник. Вх. Пч. І. 13.
Самотіти, -тію, -єш, гл. Жить уединенно. А я самотію у Новогрудку.
Совинча, -чати, с. = совиня. У тебе соколинча, а в мене совинча. Грин. II.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИХТИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.