Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рихтувати

Рихтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Прочить, готовить. Мене рихтували все в москалі, а я й утік. Канев. у. Багатому рихтувала, за бідного дала. Гол. Для тебе тещенька обідець готує і доленьку рихтує. Грин. III. 526. 2) Наводить, направлять, цѣлить. Волын. г. А своє військо на Львів рихтує. АД. І. 15. Cм. риштувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТУВАТИ"
Ая́й, меж. Ай! Желех.
Болиголов, -ва, м. Раст. а) = бугила; б) Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119.
Бубусі гл. Дѣтск.: падать, упасть.
Вухналик, -ка, м. Ум. отъ вухналь.
Голя́ I, (-лі ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
Здорові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Выздоравливать. Желех.
Кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Несмертельний, -а, -е. Безсмертный.
Пискавка, -ки, ж. 1) Пищалка. 2) Крикливое дитя.
Проколупати, -па́ю, -єш, гл. Проковырять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИХТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.