Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рихтувати

Рихтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Прочить, готовить. Мене рихтували все в москалі, а я й утік. Канев. у. Багатому рихтувала, за бідного дала. Гол. Для тебе тещенька обідець готує і доленьку рихтує. Грин. III. 526. 2) Наводить, направлять, цѣлить. Волын. г. А своє військо на Львів рихтує. АД. І. 15. Cм. риштувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТУВАТИ"
Лускорі́х, -ха, м. 1) пт. кедровка пестрая, орѣховка, Corvus caryocatactes. Вх. Пч. II. 9. 2) = лускач. Шух. I. 291.
Махну́ти Cм. махати.
Настрючити, -чу, -чиш, гл. = настренчити. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Поналякувати, -кую, -єш, гл. Напугать (многихъ). Вони своїх дітей дуже поналякували то циганами, то дідом з торбою. Богодух. у.
Попадати 2, -да́ю, -єш, сов. в. попасти, -паду́, -деш, гл. Попадать, попасть, поймать, захватить.
Пошвендяти, -дяю, -єш, гл. = пошвендати.
Хвурман, -на, м. = хурман. Грин. II. 195.
Хоп! меж. Хвать! Хоп-лоп — нема дежі! Чуб. II. 20.
Циб, -ба, м. При завязываніи у женщинъ головы пере́міткою, рантухом — концы этого покрывала, завязанные въ петлю. Гол. Од. 27. Шух. І. 160.
Шлунковий, -а, -е. Желудочный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИХТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.