Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рицарь

Рицарь, -ря, м. = лицарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЦАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЦАРЬ"
Богонько, -ка, м. Ум. отъ біг, бог.
Бодлачча, -ча, с. соб. отъ бодлак. Ой, Василю, сиди у бодлачу. Pauli. II. 188.
Джур, -ру, м. Кушанье: непросѣянную овсяную муку разводятъ водой и ставятъ на ночь, что-бы вскисло, затѣмъ варять и ѣдятъ съ коноплянымъ масломъ. Н. Вол. у. КС. 1885. VII. 419, 1889. VII. 43. Kolb. І. 52. Баламутна вода як кисіль, як джур. Ном. № 12420.
Морща́к, -ка, м. = порося морське. Вх. Пч. II. 5.
Напра́вити Cм. направляти.
Павлик, -ка, м. 1) Улитка садовая. Helix. Павлику-равлику, вистав ріжки на чотирі стежки. 2) Кружка глиняная. Лохв. у. 3) Обувь изъ цѣльнаго куска кожи (б. ч. свиной), загнутаго въ видѣ башмака или туфли. Вас. 162.
Паужіня, -ня, с. То, что высыпается изъ подъ пауза. Вх. Лем. 447.
Позаохочувати, -чую, -єш, гл. Привлечь къ чему, поощрить (многихъ).
Прозивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прозвати, -зву, -зве́ш, гл. Прозывать, прозвать. Не знає, як і батька її звуть і прозивають. Кв. Царські слуги прозвали його Незнайком. Рудч. Ск. І. 106.
Худібний, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний. Г. Барв. 422.. Cм. худобний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИЦАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.