Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рипяк

Рипяк, -ка, м. Раст. Arctium majus. Лв. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИПЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИПЯК"
Вигра, -ри, ж. Выигрышъ. Ровнен. у.
Грома́дити, -джу, -диш, гл. Сгребать (о сѣнѣ, скошенномъ хлѣбѣ, горящихъ угольяхъ). Пійшли сіна громадити. Рудч. Ск. I. 80. Кочергою жар громадила. О курахъ: гресть лапами. На улиці півничок громаде. Мет. 122.
Дря́гнути, -ну, -неш, гл. Просыхать, высыхать. Угор.
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Полоняник, -ка, м. Сѣрый медвѣдь, живущій въ полонинах. Вх. Пч. II. 7.
Приоколоток, -тку, м. = приколоток 2.
Сестрінча, -чати, с. Маленькая сестра. Ум. сестрінчатко. Желех.
Табор, -ру, м. Станъ, лагерь; обозъ, таборъ (у войска, чумаковъ, косцевъ и пр.). Маркев. 14. К. Досв. 7. В яру колись гайдамаки табором стояли. Шевч. Ум. та́борик.  
Трястися, -суся, -сешся, гл. Трястись. «Де цимбали? Грай, псявіро!» Аж корчма трясеться. Шевч.
Тулюпан, -на, м. = тульпан. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИПЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.