Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рихтино

Рихтино нар. Именно, навѣрное. Та се рихтино він зробив. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТИНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТИНО"
Випадковий, -а, -е. Случайный. Щирість у нас річ випадкова, що якось несамохіть виявляється. Г. Барв. 378.
Зарза́ти, -за́ю, -єш, гл. = заржати. Він зарзає. Шух. І. 89.
Капралик, -ка, м. Ум. отъ капраль.
Королювання, -ня, с. Пребываніе королемъ. Желех.
Нашеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Очистить зерно на решетѣ.
Палій, -лія, м. 1) Поджигатель. Він палій, бо підпалив жида. Екатер. у. 2) = паликопа. ХС. І. 77.
Перепитування, -ня, с. 1) Разспрашиваніе. А що тобі з того перепитування, що ти раз-у-раз про його сестру перепитуєш? Полт. г. 2) Переспрашиваніе.
Подлубатися, -баюся, -єшся, гл. 1) = подлубати. 2)у голові. Сильно подумать.
Поперемелювати, -люю, -єш, гл. Перемолоть (во множествѣ).
Тропник, -ка, м. Раст. Orobus vernus L. Анн. 236.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИХТИНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.