Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рити

Рити, -рию, -єш, гл. 1) Рыть, копать. Дніпро берег риє, риє, яворові корінь миє. Шевч. 648. Понура свиня, а глибоко риє. Ном. № 7323. 2) рити на кого. Подкапываться подъ кого, строить козни. Риє та й риє на мене. Ном. № 9555.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИТИ"
Брику меж. = брик. Встрѣчено въ соедин. съ словомъ стрику: А кізочка стрику-брику. Рудч. Ск. I. 60.
Ґе́ґання, -ня, с. Крикъ гусей. Гн. ІІ. 30.
Запа́хти, -хну, -неш, гл. Запахнуть. Запахли груші. Рудч. Ск. II. 64.
Кульондра, -ри, ж. Раст. Seseli coloratum. Вх. Пч. I. 12.
Огидити, -джу, -диш, гл. 1) Загадить. 2) Опорочить, обезчестить.  
Онудніти, -ні́ю, -єш, гл. Заскучать, сидя без работы.
Розвесеління, -ня, с. Развеселеніе, развлеченіе. Зробив му жену.... ґля розвеселіня Адама. Гн. І. 10.
Саморозвій, -вою, м. Саморазвитіе. К. Кр. 35.
Ураз Ii, -зу, м. 1) = враза. Він хотів ураз зробити мені вилами. Новомоск. у. Живим би її вразом вразило. МВ. (О. 1862. І. 98). Ураз в обох озвався з тяжкої розлуки. Мкр. Н. 39. 2) Матка, Uterus. Ураз виходе. Выпаденіе матки. Волч. у. Ум. уразочок. Мил. 33. Ув. уразище. Чуб. IV. 5.
Царствувати, -вую, -єш, гл. 1) Царствовать. А сам хоче на столиці царем царствувати. Н. п. 2) Блаженствовать, жить въ царствѣ небесномъ. Нехай царствує! Ном. № 11607.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.