Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рівночасність

Рівночасність, -ности, ж. Одновременность. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІВНОЧАСНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІВНОЧАСНІСТЬ"
Вихвицом нар. Вскачь. Жене коні вихвицом.
Вітрів, -рова, -ве Принадлежащій вѣтру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.
Корольский, -а, -е. = королівський. Іде він проз корольский двір. Чуб.
Перемахлярити, -рю, -риш, гл. Растратить. Живо перемахлярила пуд пшона.
Підморгнути Cм. підморгувати.
Порснути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Брызнуть. 2) Посыпаться, полетѣть градомъ. 3) Выскользнуть; о вѣтви: вырваться изъ рукъ вверхъ. Гіллячка порснула вгору. Левиц. Пов. 192. 4) Броситься бѣжать. Порснули в ростіч. 5) Ударить сильно.
Скін, ско́ну, м. 1) Кончина, смерть. 2) Конецъ, предѣлъ.
Травиця, -ці, трави́ченька, трави́чка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Урепіжити, -жу, -жиш, гл. Ударить, стегнуть. Як я врепіжив його батогом, то вин аж скрутився. Васильк. у.
Форс, -су, м. = бута. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІВНОЧАСНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.