Гавань, -ні, ж. Гавань. Ой стояла на гавані против Яниколя; ой там була хуртовина із чорного моря.
Зап'я́стник, -ка, м. Манжета (шерстяная).
За́ткално, -на, за́ткало, -ла, с. Затычка изъ тряпокъ, которой затыкаютъ дымовую трубу вмѣсто вьюшекъ. Бо на парубках шмаття — то міх, то ряднина, з заткала шапка, з клочча поясина. Мій верх і заткало.
Їхати, -їду, -деш, гл. Ѣхать. Хто їде, той не йде, хто робить, — не гуляє. Сивим конем їде. Їхав верхи пан хорунжий. Така зіма, що не знаєш, чи возом, чи саньми їхати. Спершу машиною їхати, а далі вже кіньми до села. Морем три дні їхали.
Намахлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Сдѣлать что-нибудь дурно.
Напра́сний, -а, -е. 1) Несправедливый. А на мене, молодую, напрасная слава. 2) Дерзкій, обижающій, задорливый. 3) Внезапный, скоропостижный.
Нехрист, -та, м. Нехристь, не христіанинъ. Із своїм хоробрим гетьманом Серпягою Йваном тяжко нехриста розбивати.
Нудний, -а, -е. 1) Скучный; томительный. Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! Нудна моя у полі робота.
2) Приторный.
3) Тошный.
Подоточувати, -чую, -єш, гл. Прибавить къ чему, приставить, пришить еще кусокъ (во множествѣ). Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком подоточувана.
Упихати, -хаю, -єш, сов. в. упхати, -хаю, -єш и упхнути, -хну, -неш, гл. Вталкивать, втолкнуть, впихивать, впихнуть. Упхнула її в яму.
