Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

римарчя

Римарчя, -чяти, с. Дитя шорника.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИМАРЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИМАРЧЯ"
Гов! Означаетъ окликъ: ау!
Дзвені́ння, -ня, с. Звукъ (звенящій). Мелодії лилися як сльози, то тихо, тихо, шо разом заливали всю залу й сповняли її дзвенінням гарного рояля. Левиц. Пов. 264.
Же́ртка, -ки, ж. см. жердка.
Обпірати I, -ра́ю, -єш, сов. в. обпе́рти и обіпе́рти, обіпру, -реш, гл. Опирать, опереть. Обпер драбину на стіну.
Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36.
Позалазити, -зимо, -зите, гл. Залѣзть (о многихъ).
Слота, -ти, ж. = сльота. Чи в погоду, чи в слоту веселий іду на роботу. Чуб. V. 39. Ув. слоти́ще. Чуб. V. 1146.
Убожіти, -жію, -єш, гл. = убожати.
Цвіточок, -чка, м. Ум. отъ цвіто́к.  
Шморшки, -шок, ж. Морщины, складки. Лице було оперезано шморшками. Левиц. І. 357.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИМАРЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.