Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ринявець

Ринявець, -вця, м. Человѣкъ въ струпьяхъ, шелудяхъ. Вх. Лем. 460.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИНЯВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИНЯВЕЦЬ"
Блоня, -ні, ж. Часть поля. Желех.
Бруслевина, брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop. ЗЮЗО. I. 123.
Збочи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Лечь на бокъ, прилечь. Я не сплю, а так збочився, бо нема що робити. Канев. у.
Инаково нар. = инак. Трошки инаково росказано. Ном. № 12251.
Иншак нар. = и́нак. Вх. Уг. 242.
Покарбутити, -бучу, -тиш, гл. = покарбуляти. Kolb. І. 196.
Поперенаджувати, -джую, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Спузиріти, -рію, -єш, гл. Покрыться, пузыремъ, пузырями.
Струнький, -а́, -е́ Стройный. Станочок струнький. МВ. ІІ. 19.
Шовковать, -ті, ж. Раст. Conferva rivularis. Вх. Пч. II. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИНЯВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.