Ворозький, -а, -е. 1) Шаловливый.
2) Быстрый, горячій. Ворозький кінь.
Кроїти, крою, -їш, гл. = краяти. Про те знає швець та кравець, що він буде кроїти. Як будуть козаче то тіло кроїть.
Недугий, -а, -е. = недужий. Бо я женник недугий, треба до мене другий.
Покорм, -му, м. Молоко матери (женщины, самки). Мати занедужала, і в неї не стало покорму.
Помийниця, -ці, ж. 1) Лоханка для помоевъ, помойница. Се ходить віник по винниці, — буде кваша в помийниці. 2) Бранное слово для женщины. жидівська, панська помийниця. Брань для женщины служащей у евреевъ, у господъ. Ум. помийничка.
Притулок, -лку, м.
1) Пристанище, убѣжище, пріютъ. Нема йому бідоласі безхатньому ніде притулку. Самі бурлаки да гольтяпаки, що, не маючи жадного притулку, служили тілько по броварах, по винницях.
2) Укромное мѣсто. Не дає ся видіти... сидит собі в притулках. Ум. притулочок.
Продіймати, -ма́ю, -єш, гл. = продимати. Як одсунеш кватирку, то так тебе вітрець продіймає.
Пуздря, -рі, ж. Прыщъ; волдырь.
Торувати, -ру́ю, -єш, гл. Утаптывать, пролагать дорогу.
Штапування, -ня, с.
1) Стеганіе (при шитьѣ).
2) Узоры, нашивки гарусомъ или цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.).
