Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рихва

Рихва, -ви, ж. Желѣзное кольцо, желѣзный обручъ, обхватывающій что либо для скрѣпленія. Черк. у. Ум. ри́ховка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХВА"
Бзік, -ка, м. = бузина. Вх. Лем. 391.
Діво́щина, -ни, ж. Имущество, пріобрѣтенное во время дѣвичества. Дівощина зосталась. Черкас. у.
Зали́скати, -каю, -єш, гл. Заблистать, блеснуть; засверкать. Блискавицями залискав. К. Псал. 37.
Пец меж. = пуць. Коршак ле́тає, ле́тає, а далі пец на землю. Радомысл. у.
Помаяти, -маю, -єш, гл. Развѣваться нѣкоторое время. Уже моя руса коса по двору помаяла. Чуб. V. 582. Не дають вітри постояти, зеленому листу помаяти; та не дають люде погуляти, русою косою помаяти. Мил. 87.
Пороситися I, -шуся, -сишся, гл. Замочиться въ росѣ. Конст. у.
Поторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Слав'янщина, -ни, ж. Славянская земля. К. (О. 1861. III. 6). Всі земляки наші і вся Слав'янщина. Шевч. (О. 1862. III. 6).
Соснина, -ни, ж. 1) Сосновое дерево. Рубай, сину, ти соснину, а я буду гілля. Н. п. 2) Сосновый лѣсъ. За містом соснина темна далека заступила шлях піскуватий. МВ. ІІ. 14. Ум. сосни́нка.
Цовта, -ти, ж. Глыба. Цовта землі, снігу, сахару. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИХВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.