Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рихта

Рихта, -ти, ж. Прибыль, доходъ. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТА"
Бабойка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Балабула, -ли, ж. ? Чуб. ІІІ. 105.
Безсуд, -ду, м. = безсуддя. Столітній безсуд і тяжке насильство. К. Дз. 51.
Військовий, -а, -е. 1) Войсковой. Військовий писарь, суддя, осаула. Військова старшина. Військову суремку в головах достягає. Макс. (1849) 18. 2) Военный. Військовий міністр Франції Гамбета. Ком. II. 15.
Гадваб, -бу, м. = єдваб. Вх. Лем. 401.
Кухарити, -рю, -риш, гл. = кухарювати. Лебед. у.
Підіткнути, -ся. Cм. підтикати, -ся.
Понадкорочувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ).
Поневолити, -лю, -лиш, гл. Принудить. Поневолила дочку заміж. Васильк. у.
Сіди-коса, ж. Возрастъ, когда сѣдѣютъ волосы. Сидітимеш до сіди-коси. Ном. № 8855.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИХТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.