Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ринь

Ринь, -ні, ж. Гравій, рѣчные камешки. Галиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИНЬ"
Вісьта! меж. Крикъ на лошадей: на лѣво. Kolb. I. 65.
Грузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Истаптывать, мѣсить ногами размягченную дождемъ землю. Кіньми двора та й не грузіте. Чуб. IV. 410.
Зама́зка, -ки, ж. Замазка.
Зачелядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пойти въ слуги, въ услуженіе.
Локомоти́ва, -ви, ж. Паровозъ, локомотивъ. Льокомотива свище там. Млак. 109.
Моро́зонько, -ка, м. Ум. отъ мороз.
Негамузний, -а, -е. ? Рябий та негамузний він. Мир. Пов. II. 63.
Поганчати, -чаю, -єш, гл. = паганшати. Ольга все кращала та кращала, Катерина поганчала. Левиц. Пов. 240.
Погодник, -ка, м. Флюгеръ. Прил. у.
Подвіронько, -ка, с. Ум. отъ подвір'я.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.