Воля, -лі, ж.
1) Воля, свобода. Степ та воля — козацькая доля. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. чи по волі, чи по неволі. По собственному желанію или по принужденію. волею зробити. Свободно, по собственному желанію сдѣлать. Волею моє серце з твоїм понялося.
2) Власть, сила. Чия воля, того й сила. Не будуть мать вражі ляхи на Вкраїні волі. А я живу в Божій волі, не дав мені Господь долі. В своїй ха ті своя правда і сила, і воля.
3) Желаніе, соизволеніе. Як Божа воля, то вирнеш з моря. в свою волю. Какъ хочешь. Живи, доню, в свою волю так, як полюбила. про мою волю. Для меня все равно. Про мою волю роби, як хочеш. чинити чию волю. Исполнять чье желаніе, приказаніе. Чини ж мою волю. чинити свою волю. Дѣлать свое, по своему. А тим часом вороженьки чинять свою волю — кують речі недобрії. уволити, учинити волю. Исполнить желаніе. А циганочко да ворожечко, ой уволи мою волю: да причаруй да козаченька, що гуляє зо мною. Ум. воленька.
Досади́ти Cм. досаждати.
Замани́ти, -ню́, -ниш, гл. Заманить. На погибель вас у замок заманили.
Лядобі́єць, -бійця, м. Часть ляди. Cм. ляда 5.
Незичливість, -вости, ж. Недоброжелательство.
Обпасти Cм. обпадати, обпасати.
Перепиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. перепини́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Преграждать, преградить. Яр нам перепинив дорогу. Стережися, щоб вона тобі не перепинила дороги до царства небесного.
2) О рѣчи: перебивать, перебить, прерывать, прервать. Не перепиняй мене, а то й казати не буду.
Посліпнути, -немо, -нете, гл. Ослѣпнуть (о многихъ). Бодай письменні посліпли, як не кажуть правди.
Скомпонувати, -ну́ю, -єш, гл. Составить, сочинить. Мене за сю не лайте мову, — не я її скомпонував. (Товариство) скомпонувало собі статут.
Сплавня, -ні, ж.
1) — біла. Бѣли.
2) — червона. а) Кровотеченіе при родахъ. б) Менструаціи.
