Віднога, -ги, ж.
1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Дуб був високий, а на дубі три одноги були.
2) Рукавъ рѣки.
3) Отрогъ горы.
Городі́льник, -ка, м. Дѣлающій плетни.
Перестріт, -ту, м. 1) Встрѣча. 2) Болѣзнь отъ встрѣчи, сглазъ.
Перетаскувати, -кую, -єш, сов. в. перетаска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Перетаскивать, перетащить. Доля багатого перетаскала ту копу між копії до багатого.
Почортіти, -тіємо, -єте, гл. Развратиться. Почортіли, забули Бога.
Скрутень, скрутінь, -тня, м. Пучекъ, скрученный пучекъ. Посеред ліса лежить скрутень заліза — хто найде, обмине (змѣя). Скрутінь бакуну.
Тарапунька, -ки, ж. Раст. Cucurbita Pepo Var Citriformis.
Цариночка, -ки, ж. Ум. отъ ца́рина.
Чваруватий, -а, -е. Наклонный къ ссорамъ, сварливый.
Четирня, -ні, ж. Всѣ четыре колеса въ возу вмѣстѣ.
