Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ричківня

Ричківня, ричко́вня, -ні, ж. 1) Помѣщеніе для дойнаго скота. Валк. у. 2) Помѣщеніе для молочныхъ продуктовъ. Старі пани вчинили мене за шапаря й за отамана, то було що-дня божого на степ їздиш, або у льодовню, у ричковню підеш, бо й туди треба догляду щоденного, — у ричковні молоко, масло, сметана, ґляґанка. Золотон. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЧКІВНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЧКІВНЯ"
Вікодавній, -я, -є. Древній, очень старый. К. (Желех.). Це дід вікодавній. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Гатитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Гатиться, быть запруживаему. 2) Биться, колотиться, рубиться. Перше поперек гатиться сокирою (дерево), а потім наз-укіс. МУЕ. ІІІ. 28.
Герун, -на, м. 1) Волъ съ короткими тупыми рогами. Лохв. у. 2) Кувшинъ съ отбитымъ верхомъ. Лохв. у.
Наскладати, -да́ю, -єш, гл. Сложить много. Желех.
Очепити, -ся. Cм. очепляти, -ся.
Поболіти, -лію, -єш, гл. Перенести болѣзнь. Дай, Боже, в добрім здоров'ї поболіти. Ном. № 13918. (Кажуть тому, хто удає з себе хворого).
Пожахати, -ха́ю, -єш, гл. Попугать.
Трівожити, -жу, -жиш, гл. Тревожить. У привидки трівожиш мою душу. К. Іов. 16.
Хабник, -ка, м. Кустарникъ. Вх. Зн. 76.
Харкотиння, -ня, с. Мокрота, грудная флегма. Драг. 1. Канев. у. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИЧКІВНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.