Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

риновка

Риновка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ринва. 2) Вазонъ, цвѣточный горшокъ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИНОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИНОВКА"
Вироб'Яки, -ків, м. мн. Родъ кожаныхъ лаптей. Шух. І. 120.
Жми́крут, -та, м. Кулакъ, скряга.
Напрути́ти Cм. напручувати.
Нечесно нар. Нечестно.
Підсідати, -да́ю, -єш, сов. в. підсісти, -ся́ду, -деш, гл. Поддѣвать, поддѣть, причинить вредъ. Підсів мене сей рік. Мир. Пов. II. 54.
Працювальник, -ка, м. = працівник. Конст. у.
Причинний, -а, -е. Помѣшанный, порченый. Упирі бувають двоякі: родимі і причинні. ЕЗ. V. 216.
Талий, -а, -е. Оттаявшій, растаявшій.
Тріпнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Тряхнуться, встряхнуться. Нехай наші коні на чистому полі тріпнуться і враз заіржать. Рудан. І. 27.
Штаба, -би, ж. Полоса (желѣза, стали). ЗОЮР. І. 163. А кості — мов товсті залізні штаби. К. Іов. 91. Ум. штабка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИНОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.