Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ріг

Ріг, рога, м. 1) Ротъ. Коли б свині роги, то б усіх поколола. Ном. № 3827. Там ходить баран з великими рогами. Чуб. І. 129. втяти, збити, притерти ро́ги. Сбить спѣсь. Гордим Бог позбива роги. Ном. № 2457. Були і в кози роги, та притерті. Ном. № 1853. ро́гом вилізти. Переносно: бокомъ выйти. Тривай, це йому рогом вилізе. Ном. № 4103. очі ро́гом лізуть. Дурне, аж очі йому рогом лізуть. Ном. № 6239. Наплакалась, аж очі рогом лізуть. Харьк. де ко́зам роги втинають. де ко́зам ро́ги пра́влять. Куда Макаръ телятъ не гонялъ. Ном. № 3630. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. Ном. № 3631. 2) Роговая пороховница. 3) Рожокъ для нюхательнаго табаку; также для помѣщенія мѣднаго купороса у овечьихъ пастуховъ. Ріг носять чабани з синім каменем, як нюхарі табаку. О. 1862. V. Кух. 38. 4) Муз. Рогъ, рожокъ. 5) Кончикъ полумѣсяца. Молодик-молодик! в тебе роги золоті. Ном. № 268. 6) Каждый изъ двухъ концевъ развилинъ (напр. въ вилахъ, въ мотовилі и пр.). 7) Уголъ наружный, выступъ всякаго предмета съ углами: стола, платка, улицы, рѣки и пр. Сим. III. На перший святий вечір кладеся до вечері на стіл під обрус на всіх чотирьох рогах по головці часнику. МУЕ. III. 39. 8) Мысъ. 9) Лапа у якоря. Ум. ріжо́к, ріжечок. Взяла хусту, зав'язала в три рожки по камінчику. Чуб. II. 200.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІГ"
Берестище, -ща, м. Ув. отъ берест.
Браташшя, -шя, с. соб. Братцы. Употребл. преимуществ. какъ слово обращенія. Якої ж зам, браташшя, заспівати? К. Бай. 121.
Вдовування, -ня, с. = удовування.
Вибурхати, -хаю, -єш, гл. Выплеснуть, съ шумомъ выбросить.
Виписати, -ся. Cм. виписувати, -ся.
Досту́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. досту́катися, -каюся, -єшся, гл. Достукиваться, достучаться. Під вікно він під'їзжає та й достукується. Лавр. 26.
Здоро́в, здоро́вий, -а, -е. 1) Здоровый. Не треба здоровим лікаря. Єв. Мр. II. 17. Дасть він мені раду, бо сам здоров знає, як то тяжко блукать в світі сироті без роду. Шевч. Будь великий як верба, а здоровий як вода. Ном. № 348. Чи живі ж вони, чи здорові? — подумав Кобза. Стор. МПр. 51. Пожеланіе быть здоровымъ является обычнымъ привѣтствіемъ: здоро́в, здоро́в був, здоро́ві були! Здравствуй, здравствуйте. Здорова, вдівонько, дай води напитись. Чуб. V. 903. Здорова була, дівчино моя! Мет. 71. Боже поможи! — Здорові були! МВ. ІІ. 24. бува́й здоро́в, бува́йте здоро́ві! Прощай, прощайте, будьте здоровы. 2) Сильный. 3) Большой, очень большой. Він знає, яке сонце здорове. Ком. І. 19. Ум. здорове́нький, здорове́(́і)се(і)нький. Ув. здорове́зний, здорове́нний, здоровлю́чий. Серед моря стоїть здоровезний млин. Рудч. Ск. І. 137. Аж суне вовк — такий страшенний та здоровенний! Гліб. 23.
Переманювати, -нюю, -єш, сов. в. переманити, -ню́, -ниш, гл. Переманивать, переманить. Ой я чую, ой я знаю, серце не обманеш, що дівчину мою любу другий переманить. Чуб. V. 65.
Секерний, -а, -е. Стройный, ловкій.(Угор.).
Широкий, -а, -е. 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти. Ном. № 5362. 2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Ном. № 707. Широкеє поле. Чуб. III. 241. Широкая нива. Чуб. III. 251. 3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник! А приїхав справник — і душа в п'яти забрязчала. Люботин. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку, де гай зелененький, де лист широченький. Чуб. V. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.